Вогонь в печі, різдвяні страви та свічка на столі, звучать колядки та щедрівки, родина збирається за святковим столом … Так наші предки вже багато поколінь святкували Різдвяні свята. Перебуваючи в різних країнах, ми разом з усім світом святкуємо Різдво, любимо та цінуємо європейські традиції, пізнаємо як це відбувається у різних країнах і які є історичні особливості святкування.


Разом з тим, де б ми не були, ми вшановуємо наші українські традиції святкування і хочемо поділитись цим зі світом, бо це частина нашої багатовічної історії, традицій та ідентичності.
Проєкт «Різдво. Щедрий вечір. Традиції.» присвячений традиційним українським стравам на різдвяному столі, у теплій родинній атмосфері, які багато років готують до Різдва та на Щедрий вечір.

Для відновлення українських традицій ми відвідали музей живої історії «Мамаєва Слобода» у Києві, де також ще готують українські автентичні страви.

«Ще́дрик». Теплі Різдвяні свята супроводжуються колядками та щедрівками.

Українському «Щедрику» вже понад 100 років, а в усьому світі також його знають як різдвяну композицію «Carol of the bells”, як символ Різдва.


В основі твору продавня новорічна українська щедрівка.
Назва пісні походить від українського слова «щедрий».
Музику до "Щедрика" написав український композитор Микола Леонтович на початку XX ст. Це всесвітньо відомий твір для хору.


З того часу українська ластівочка облетіла весь світ і стала символом Різдва, поєднуючи людей у їхній вірі у Різдвяне диво.

«Щедрик» можна почути в усіх куточках світу англійською, німецькою, іспанською, японською, тощо.

Різдвяні свята справді об'єднують нас усіх, незалежно від країни. Традиції та страви стають особливими зв'язками із минулим, які ми передаємо майбутнім поколінням. Ми хочемо поділитись своєю культурною спадщиною, разом з тим відчуваємо зв'язок з усім світом через святкування Різдва.